Таїнство Подружжя (Вінчання)

Подружній союз, у якому чоловік і жінка встановлюють спільноту на все життя, спрямований своїм природним характером для добра подружжя і для народжування та виховання дітей: цей союз між охрещеними був піднятий Христом Господом до гідності Св. Тайни. Подружжя як зв’язок любові чоловіка і жінки випливає зі самої природи людини: «Від початку Бог у своєму Промислі передбачив поєднання чоловіка і жінки й говорить про них як про одне: Він людину створив чоловіком і жінкою». Любов чоловіка і жінки у подружжі є тією силою, з якої виростає міцна сім’я і на якій будується здорове суспільство.

У таїнстві вінчання Церква проголошує покликання подругів «царювати з Христом». Молодята, немов князі в день коронації, одержують найкраще земське спадкоємство від свого найлюбішого Отця, небесного царя. Цей дарунок, це друга людина – супутник (супутниця) в цій життєвій мандрівці.

Подружжя основане на взаємодоповненні одружених, про що Церква свідчить у молитві Чину Вінчання: «Боже Святий, Ти з пороху сотворив чоловіка, і з ребра його создав жінку, і дав йому помічницю, відповідну до нього, бо так було вгодно Твоїй величності, щоб не самому бути чоловікові на землі».

На початку чину вінчання наречені в притворі храму висловлюють перед священиком рішення укласти шлюб, на знак чого священик накладає на їхні правиці обручки.

Обручки символізують Господню силу, що утверджує любов заручених. Церква просить, щоб «ангел Божий йшов перед ними у всі дні життя їх». Тоді священик уводить наречених досередини храму.

Чин Вінчання відбувається торжественно по середині храму. Наречені прилюдно, кладучи руки на Євангеліє, складають перед Богом подружній обіт (присягу) «любові, вірності, і чесності, і що не залишать одне одного аж до смерті». Непохитною основою подружнього єднання є не тільки згода наречених, а насамперед Господня сила.

Священик звершує Чин Вінчання накладанням вінців на нареченного та наречену, благословляючи їх і тричі промовляючи: «Господи Боже наш, славою й честю вінчай їх». Вінці символізують, що людина – чоловік і жінка – сотворена «мало що нижчою від ангелів, володарем над творінням» (пор. Пс. 8, 6–7) і покликана Богом бути співтворцем із Ним, приймаючи від Нього потомство. Вінці також символізують перемогу чоловіка і жінки, що підкорили тілесну пристрасть подружній любові, та вінець мучеництва як свідчення вірності Христовій любові аж до смерті.

Молодята стають владиками домашньої Церкви. Домашній стіл повинен стати святою трапезою; покуття з іконами, принесеними з церкви після вінчання для благословення, має нагадувати їм іконостас, а подружнє ложе повинно бути їхнім «святеє святих».

---

Важливо

Перед укладенням Шлюбу необхідно попередньо:

• подумати про час, місце, особу служителя цієї Св. Тайни і мову в якій має служитися

• домовитися з парохом про зустріч

• та для складення шлюбного протоколу приготувати слідуючі документи:

Від наречених:

• Актуальне потвердження про хрещення та миропомазання, яке має бути не старше одного місяця (отримується в парафії по головному місцю проживання);

• Свідоцтво про народження;

• Свідоцтво про цивільне укладення шлюбу;

• Документ про прописку (Meldezettel);

• Паспорт;

• Дозвіл пароха, якщо пара проживає не в Австрії.

У випадку другого одруження також:

• Свідоцтво про смерть чоловіка/дружини;

• Cвідоцтво про шлюб із попереднього подружжя;

• Свідоцтво про розвід та у певних випадках документ про уневажнення подружжя.

Від свідків:

• Паспорт;

• Документ про прописку (Meldezettel);

• Інформація про професійну діяльність.