Хористи парафії Пресвятої Родини здійснили паломництво до Риму

Хористи парафії Пресвятої Родини здійснили паломництво до Риму у Ювілейному році Паломників Надії.

Хор парафії Пресвятої Родини УГКЦ у Відні здійснив незабутнє паломництво до Вічного Міста — Риму, яке відбулося 20–23 листопада в межах Ювілейного року 2025, Року Паломників Надії. Духовним організатором та провідником прощі став настоятель парафії о. Любомир Дутка, який протягом усієї мандрівки супроводжував хористів у молитві, духовних роздумах і зустрічах зі святими місцями.

У розмові про значення цієї подорожі о. Любомир наголосив на духовній силі співу та його ролі у житті Церкви:«Хто співає — молиться двічі. Бо спів відкриває ті найтонші фібри людської душі, які словами передати неможливо. Саме з таким внутрішнім духом наш хор вирушив у Рим у дні, коли Церква вшановує святу Цецилію — покровительку церковного співу та музики. Для нас це паломництво стало не лише подорожжю, але й молитвою, яку ми несли Богові через красу співу та щирість сердець.»

Перший день — свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

Мандрівка розпочалася у день великого празника Введення в храм Пресвятої Богородиці. Хористи взяли участь у Святій Літургії для українських сестер Святої Анни, яка відбулася у каплиці при готелі, що утримують сестри. Ці черниці — українського походження у шостому поколінні, родом із бразильської діаспори, чиї пращури виїхали з Галичини в пошуках кращої долі.

У період радянських переслідувань сестри Святої Анни служили українським єпископам і священникам при Апостольській Столиці. Сестри Анна й Тетяна ще пам’ятають патріарха Йосифа Сліпого, а сестра Ріта, хоч і з італійської родини, вільно володіє українською мовою. Наймолодша черниця, сестра Марія, є повністю українкою.

Після Літургії прочани відвідали Українську семінарію на Джаніколо, де вже майже століття виховуються майбутні священники УГКЦ. Отець Бернгард провів змістовну екскурсію, розповівши про історію семінарії, її традиції та сучасне життя.

Згодом хор вирушив до Ватикану, де на них чекала п’ятигодинна екскурсія Папською базилікою Святого Петра. Отець Андрій захопливо відкривав перед прочанами історію храму, крипту пап, український престіл, мощі святого Йосафата, мозаїки святого Володимира та святої Ольги. Підйом на величний купол висотою понад 136 метрів подарував панораму Риму й Ватиканських садів, яка надовго залишиться в серцях мандрівників.

Другий день — аудієнція для хорів, храми Риму та молитва з монахинями

Наступного ранку хористи прибули на площу Святого Петра, де відбулася загальна аудієнція папи Лева XIV для церковних хорів. Після вітальних вигуків «Віват Папа!» та благословення понтифіка прочани продовжили свій шлях до двох величних святинь Риму: Базиліки Святої Марії Великої та Латеранської базиліки святого Івана, матері й голови всіх християнських храмів світу.

День продовжився прогулянками тихими парками та давніми вуличками Риму, де християнська історія відчувається в кожному камені.

Увечері хор відвідав український монастир сестер-служебниць, де разом із о. Ігорем молився молебень до блаженної сестри Йосафати Гордашевської. Після молитви монастир гостинно запросив прочан на теплу родинну вечерю й щиру бесіду про служіння, покликання та життя українців у діаспорі.

Неділя — Літургія, концерт і вшанування жертв Голодомору

У неділю хористи взяли участь у Святій Літургії в соборі Святої Софії, де мали честь співати богослужіння. Після Літургії хор виконав невеликий концерт, присвячений пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років.

Прочани також відвідали Музей патріарха Йосифа Сліпого та крипту мучеників — місце молитви за священників і мирян, які загинули у радянських таборах та засланнях. Цей візит став ще одним нагадуванням про потребу загальнонаціонального дня пам’яті жертв радянських репресій.

Повернення додому та духовний підсумок

Після спільного обіду хор вирушив до аеропорту та повернувся до Відня — оновлений, натхненний і збагатований благодаттю. Паломництво стало джерелом духовної радості, єдності та вдячності Богові за дар спільного служіння співом.

«Наш хор об’єднує багатьох людей, і такі прощі зміцнюють нас як спільноту та колектив. Нехай Господь благословить кожного, хто співає на Його славу!» — зазначив о. Любомир Дутка.